У видавництві «СТАТУС» вийшла книжка співачки і музичного терапевта Наталії Романової «Колискові пісні світу».
Взагалі, книжка є частиною персонального проєкту «Колискові пісні світу». Авторка відчуває власне покликання, спрямоване на відродження мистецтва колискових, на захист Жіночності та Краси Ненаглядної.
Коли втрачається родова традиція, в першу чергу слабшає жінка. Чому? Тому що всі народні традиції визначали жінку як Берегиню, як Шакті-силу Рода. Ту, яка повинна навчити і вберегти всі наступні покоління, щоб Рід підіймався від Землі до Неба.
А це Бережіння та Леліяння – воно ж мало свої інструменти. І колискові пісні це одна з наймогутніших практик Леліяння.
Чи знаєте ви, що українські колискові вивчають у школах Франції, як засіб зняття стресу, як музично-терапевтичний захід? А люди, які знайомі з духовними та медитативними практиками, послухавши деякі колискові, наприклад, індійську Колискову Мадаласи, відчувають глибоке сакральне значення таких текстів та ладів та вплив на свою тонку систему. Саме цей погляд на колискову, як на первісну мантру, домінує в книжці «Колискові пісні світу».
Если можно добавить ещё, не хотелось бы чтоб эти песни до военных авторов пропали бы бесследно.
1)Там вдали за рекой раздаётся порой ку- ку,ку-ку! То кукушка поёт. Своих деточек завёт ку-ку. ку-ку. Потеряла детей жалко бедниньких ей ку-ку, ку-ку. ку-кууу!
2) Кто вас детки крепко любит? Кто вас детки так голубит? Как бывает иногда, кто же слёзы льёт тогда? Мама дорогая, мама золотая, мама, мамочка родная.
3)Ах, ручей, чей ты чей? Я из снега и лучей. Я бегу, я смеюсь, я сейчас с другим сольюсь. Вот бежал и вот замёр,- не опасно мне. Ведь в апреле мороз только хвастает. Ах ручей, чей ты, чей? Я из снега и лучей. Я бегу. я смеюсь, я сейчс с другим сольюсь!!!
Наташа, если удастся с моего голоса снять мелодию, то музыка будет к ним